Ампутація – одна з найстаріших хірургічних операцій, яка детально була описана Гіппократом, який виконував усічення на межі мертвих тканин. Сьогодні ампутації у нашій країні проводяться регулярно. Це пов’язано з великою кількістю поранень, травм, і зі звичайними захворюваннями, такими як діабет або важкими інфекційними захворюваннями. Виконуються операції на ранніх та пізніх стадіях з урахуванням ситуацій. Медичні технології активно розвиваються, це дозволяє проводити ампутації максимально якісно, акуратно, що сприяє швидкому загоєнню. Сучасні методики реконструкції кінцівок повертають пацієнтів до активного, звичного життя

Сучасні особливості проведення ампутацій

Лікарі уважно ставляться до необхідності проводити ампутацію кінцівок. Виділяють два типи показань до операції:

• Абсолютні – до цієї категорії відноситься повна або майже повна втрата сегмента руки чи ноги, спричинена пораненням або тяжкою травмою на виробництві, на фронті, під час автомобільної аварії, сильні обмороження, подрібнення кістки, гангрени, гнійні інфекції, онкологічні новоутворення;
• Відносні – трофічні виразки, остеомієліт у хронічній стадії, інші захворювання, за яких консервативне лікування не дає потрібного результату.

При відносних показаннях хворого обов’язково враховується загальне самопочуття пацієнта та ризик поширення тяжких захворювань на здорові тканини.

У межах невідкладної медичної допомоги виконують первинну ампутацію. Лікар у терміновому порядку приймає рішення про операцію, під час її виконання формує куксу. У ряді випадків проводиться висічення, що дозволяє відстрочити ампутацію, зробити її раціональнішою. Планові ампутації проводяться при важких захворюваннях і ранах, що не гояться. Це дозволяє запобігти негативному впливу на здорові тканини. Видаляється практично недієздатна частина кінцівки. В результаті операції пацієнт отримує можливість якнайшвидше приступити до реабілітації.

Незалежно від типу ампутації, хірург вибирає індивідуальну тактику проведення. Враховується статура, фізичний стан, особливості м’язів. Це дозволяє сформувати куксу, яка матиме менший ризик патологічного розвитку.

Принципи реконструкції кінцівки

Нещодавно практикувалося формування кукси під протез. Хірурги підганяли її форму та розмір з урахуванням особливостей приймальної гільзи. Сьогодні принципи реконструкції змінились. Схеми, у яких насамперед враховувалися особливості протеза, пішли у минуле, оскільки вони гальмували розвиток протезування. Сьогодні хірург враховує характер ураження кінцівки, його особливості та небезпеку розвитку інфекцій. На чільне місце ставиться принцип, який дозволяє зберегти максимально довгий важіль і здорові тканини.

При формуванні кукси активно використовують пластику. Якщо процес реконструкції йде неправильним шляхом – проводять реампутацію. Своєчасне втручання спрямовує процес формування кукси в оптимальне русло. Особлива увага приділяється збереженню ефективного кровообігу. Це знижує ризик тяжких захворювань.

У ході формування кукси враховується, що вона зазнаватиме значних фізичних навантажень. У приймальній гільзі не найсприятливіші умови. Це може стати причиною виникнення патологій кукси. Нещодавно цим процесам не приділялося належної уваги при ампутації. В результаті до 80% пацієнтів страждали від захворювань кукси, особливо часто патології виникали у тих, хто протезувався вперше. Сьогодні реконструкція кінцівок приділяє більше уваги цьому питанню, кількість захворювань кукси знижується. Сприяють цьому і сучасні протези, які не перекручують тканини, знижують навантаження на відновлену кінцівку.