Протезування слід починати якомога раніше – в такому випадку коротше буде період реабілітації.
Однак є ряд об’єктивних обставин, з якими необхідно рахуватися: стан пацієнта, рівень його фізичної активності, стан культі.
Для того, щоб мінімізувати ризики, проводиться післяопераційний контроль. Він включає в себе контроль набряку (з цією метою культю бинтують), захист від травм, застосування ранозагоювальної терапії, а також помірні фізичні навантаження і фізіотерапія.
Лікар-фізіотерапевт працює з пацієнтом після ампутації з перших днів, в його завдання входить контроль правильності виконання пацієнтом вправ по зміцненню культі, розробка індивідуальних рекомендацій, контроль стану пацієнта, підготовка до початкового протезування.
В ході підготовки пацієнт повинен навчитися утримувати рівновагу, використовувати ходунки, милиці та інші допоміжні технічні засоби.
Все це, зрозуміло, відноситься до пацієнтів з ампутацією нижньої кінцівки.
Первинне протезування
Первинне протезування можна проводити тоді, коли повністю спаде набряк і станеться рубцювання культі. Відбувається це в середньому через півтора-два місяці після операції. Спочатку використовується підготовчий протез, який необхідний для звикання пацієнта до ходьби з його використанням і для остаточної підгонки гільзи культепріемніка, що виготовляється за індивідуальною міркою.
Внаслідок природних процесів загоєння підгонка гільзи може знадобитися ще кілька разів.
Перевагою ранньої підгонки тимчасового протеза є поліпшення морально-психологічного стану пацієнта, зниження фантомних болів, прискорення нормального загоєння культібез розростання рубцевої сполучної тканини.
Взагалі ж у дорослих період остаточного формування культі займає до півтора років, тому ставити в цей період постійний протез недоцільно. Періодичні набряки можуть спостерігатися і після цього періоду, ускладнюючи носіння протеза.
Важливо якомога раніше почати повноцінне методичне навчання використанню протеза.
Якщо мова йде про сучасний модульному протезі, який збирається з окремих стандартних елементів і налаштовується під особливості конкретного пацієнта, таку настройку також бажано провести по можливості раніше, щоб пацієнт вчився ходити і здійснювати інші дії, використовуючи найбільш підходящі для цього групи м’язів.
Крім того, підготовка до протезування включає роботу з шкірою культі.
Важливо знизити чутливість шкірного покриву, для чого проводять масаж спеціальною м’якою щіткою або масажним м’ячем.
В такому випадку до моменту початку використання повноцінного постійного протеза пацієнт вже зможе правильно ходити і не відчувати дискомфорту.