Мобільність – поняття досить суб’єктивне, навіть після ампутації людина може бути вельми рухлива завдяки сучасним протезним виробам та іншим технічним засобам реабілітації (ТЗР).

Однак при протезуванні необхідно абсолютно чітко визначати ступінь мобільності людини і його потреби в ТЗР, оскільки забезпечення ними в Україні проводиться за рахунок бюджетних коштів. Таку можливість людям, які пережили ампутацію кінцівок, надає постанова Кабінету міністрів, прийнята ще в 2012 році. Тому при визначенні потреби людини в тих чи інших ТЗР, від сучасного модульного протеза до звичайних милиць, використовуєть ряд формальних ознак.

Всього виділяється чотири ступені мобільності. Розглянемо ознаки кожного ступеня.

Ступінь I.

Це найнижча ступінь мобільності, властива для високих рівнів ампутації, парної ампутації або при наявності супутніх захворювань. При наявності першого ступеня мобільності пацієнт здатний самостійно сидіти і стояти на протезі з опорою, проте ставати і сідати може лише з підтримкою. Можливо переміщення на ходунках з утриманням рівноваги самостійно. Пацієнт одягає і знімає протезний виріб самостійно, може розуміти і виконувати рекомендації лікарів і інструкції по використанню протеза. Здатний самостійно одягтися і роздягнутися.

Це мінімальна ступінь самостійності мобільності, яка підходить для протезування.

Якщо пацієнт не може виконати дій, передбачених для неї, протезування не має сенсу і пацієнту потрібен додатковий етап реабілітації або ж ТЗР іншого виду (наприклад, інвалідне крісло).

Ступінь II.

У цю групу входять пацієнти з більш високим ступенем мобільності. Вони можуть все те, що і пацієнти першої групи, але також додатково можуть утримувати рівновагу на протезі і милицях, ходити, використовуючи милиці, підніматися і сідати без сторонньої допомоги.

Для таких пацієнтів уже можна рекомендувати протези ніг з колінними вузлами, так як вони можуть освоїти ходьбу за допомогою таких пристосувань, навчитися сідати і вставати на протезі.

Ступінь III.

Пацієнт може стояти на протезі і утримувати рівновагу без додаткових опор.

Для цього ступеня можливо протезування за допомогою повних протезів ніг з тазостегновим шарніром – відносно рідкосний протез, оскільки ампутація з виокремлення тазостегнового суглоба також досить рідка операція.

Ступінь IV.

Пацієнт з цим ступенем мобільності практично повністю відповідає здоровій людині.

Він може все те, що можуть представники І-ІІІ груп, крім того:

  • ходити по гористій або пересіченій місцевості без обмежень;
  • ходити, змінюючи швидкість руху довільно і в будь-який момент;
  • користуватися протезом протягом практично необмеженого часу;
  • використовувати протез для бігу та інших видів фізичної активності і навантажень;
  • зберігати рівновагу при стоянні в правильному анатомічному положенні і з правильним розподілом навантаження.

Ступінь мобільності і ТЗР, який може бути виданий пацієнту, визначає технік-протезист нашого центру на підставі уніфікованих тестів мобільності.

Медико-соціальна експертна комісія – державний орган, на який покладено завдання встановлення ступеня інвалідності – розробляє на підставі проведених тестів індивідуальну програму реабілітації.

Відповідно до висновку МСЕК наш центр виготовляє і видає протезні вироби тим, хто їч потребує, абсолютно безкоштовно для пацієнтів. Також безкоштовно проводиться планова заміна протезів – один раз на 3 роки для одиночного протезування, 1 раз на рік для парного.